Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Справа № 910/20440/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І.суддівБондар С.В. (доповідач), Кривди Д.С.розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Спільного українсько - німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю від позивача: Довганик М.Є. від відповідача: Орел П.В.на рішенняГосподарського суду міста Києва від 06.11.2014 рокута постановуКиївського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 рокуу справі№ 910/20440/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті"доСпільного українсько - німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю простягнення 187 436, 51 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ейч Ті Проперті" (далі позивач) звернулось з позовом до Спільного українсько - німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі відповідач) про стягнення 186 914.18 грн. - сума основного боргу за повернутий товар та 522, 33 грн. - 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року позовні вимоги задоволені частково. З відповідача підлягає стягненню 186 914, 18 грн. основного боргу. В частині стягнення річних в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що у відповідача виник обов'язок щодо повернення позивачу коштів у розмірі 186 914, 18 грн. Заборгованість відповідача відповідно до акту звірки взаємних розрахунків станом на 04.07.2014 року становить 186 914, 18 грн.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами невірно застосоване діюче законодавство та дана невірна оцінка матеріалам зібраним у справі.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм діючого законодавства, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

01.07.2009 року між сторонами у справі було укладено договір купівлі - продажу № 3074 на умовах відстрочки платежу (далі Договір (а.с. 13-15)).

Предметом договору є продаж відповідачем позивачу, за його заявками, товару, а позивач зобов'язується протягом дії цього договору купувати товар і своєчасно сплачувати його вартість (п.1.1).

Конкретний асортимент, кількість і вартість товару вказуються у накладних на товар, якій після оформлення є невід'ємною частиною Договору.

Асортимент, що вказаний в накладних може бути змінений, при цьому загальна сума договору залишається незмінною.

09.04.2014 року сторонами укладено додаткову угоду до Договору (а.с. 16).

Відповідно до вказаної додаткової угоди (п.1) сторони погодили, що позивач має право повернути товар, який був отриманий в період з 09.04.2014 року по 30.06.2014 року та який є належної якості, з непошкодженим маркуванням (у тому числі непошкодженими марками акцизного податку). Термін придатності якого складає не менш як 40% від загального терміну придатності. Відповідач зобов'язаний прийняти товар, що відповідає умовам цієї додаткової угоди та повернути кошти.

Пунктом 4 додаткової угоди передбачено, що вона діє до 30.06.2014 року.

До матеріалів справи (а.с. 36-42) залучені копії видаткових накладних, які свідчать про те, що в період з 15.04.2014 року по 11.06.2014 року позивачем отримано від відповідача товар на загальну суму 337 724 грн. та виписки банку, які свідчать про те, що позивачем було сплачено відповідачу за отриманий товар 322 552 грн.

Позивачем повернуто, а відповідачем прийнято товар в сумі 202 086, 66 грн. Зазначена господарська операцію по поверненню товару оформлена накладною на повернення товару № 172014/Л від 01.07.2014 року (а.с. 17).

До матеріалів справи (а.с. 16) залучено акт звіряння взаємних розрахунків між сторонами за період 01.04.2014 року по 04.07.2014 року, згідно до якого заборгованість відповідача станом на 04.07.2014 року складає 186 914, 18 грн. (з урахуванням вартості товару, якій було повернуто).

Згідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Дії сторін щодо повернення та прийняття товару, підписання акту звірки взаємних розрахунків свідчать про те, що вони фактично продовжили термін дії додаткової угоди.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Спільного українсько - німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.11.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 року прийняті у справі № 910/20440/14 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Д.С.Кривда